Перш ніж говорити про препарати для мезотерапії, варто задуматися про те, що таке мезотерапія в принципі
Походження терміна мезотерапія
У 1958 році у французькому медичному журналі «Presse Medicale» № 44 була опублікована стаття Мішеля Пістора “Короткий виклад нових властивостей прокаїну при локальному його застосуванні у лікуванні патології людини” в якій він сказав, що вплив прокаїну на похідні мезодерми настільки суттєвий, що слід запровадити окреме поняття «мезотерапія».
Таким чином, суть мезотерапії не у введенні препаратів у середні шари шкіри (мезодерму), як часто помилково вважають, а у впливі на похідні мезодерми.
З того часу багато вчених, заломлюючи через призму свого сприйняття методу, наводили різні визначення, які зводяться до опису техніки, або принципу запровадження. На жаль, вони не відображають суті. Навіть сам засновник методу д-р Пістор, для простоти сприйняття іншими лікарями, вигадав девіз мезотерапії: «Рідко, мало і в потрібне місце»
Мішель Пістор
«Рідко, мало й у потрібне місце»
Андре Даллоз-Бургіньйон
«Мезотерапія – це метод транс- та передермального введення алопатичних субстанцій»
Ігнасіо Ортіз
«Мезотерапія являє собою метод введення медикаментів внутрішньошкірним шляхом, в низьких дозах, як локорегіонально, так і на відстані від ураженого органу, з метою отримання фармакологічного ефекту за рахунок дії медикаментів, що вводяться, а також за рахунок стимулюючого ефекту уколів, що призводить до позитивних результатів при численних патологічних станах»
Мезотерпія це метод, який дозволяє використовувати нове розуміння взаємодії ліків з організмом.
Враховуючи динамічний розвиток, теоретичні та практичні аспекти мезотерапії, сьогодні слід її розуміти, як систематизовану, науково обґрунтовану методику впливу на похідні мезодерми, шляхом введення лікарських препаратів в епідерміс, дерму та гіподерму (в т. ч. ПЖК, перивазальні, периневральні та періарти), локально, локорегіонально та на віддалі від ураженого органу, з метою досягнення максимального терапевтичного ефекту, за рахунок поєднання фармакологічної дії лікарських засобів, та механічного впливу ін’єкційним пристосуванням, на специфічні рецептори нервової, гуморальної та імунної систем, сполучнотканинний матрикс.
Таким чином, мезотерапія – це не спосіб введення будь-якого препарату для омолодження або розщеплення жиру, а метод, що дозволяє використовувати нове розуміння взаємодії ліків з організмом.
Тепер стає зрозумілим, що головне в мезотерапії, як і в будь-якому іншому напрямі медицини
- правильна постановка діагнозу
- розуміння патологічних процесів та змін, до яких вони призводять
- знання способів лікування та профілактики
Bene dignoscitur, bene curatur!
Вибір препаратів у мезотерапії залежить від патології, з якою бореться мезотерапевт. Кожен лікарський засіб має кращі способи застосування. Одні препарати придатні для перорального застосування, інші для парентерального, треті для того й іншого. Серед препаратів для парентерального введення є такі, які застосовуються тільки внутрішньовенно, внутрішньом’язово, або підшкірно, є й такі, які можна використовувати вм і пк в одній концентрації, а вв в іншій.
Вплив на організм пацієнта може суттєво відрізнятись залежно від способу введення. Наприклад, фосфатидилхолін внутрішньо застосовується як нейропротектор, внутрішньовенно як гепатопротектор, а при введенні в жирову тканину діє як емульгатор, викликаючи її некроз.
Амінофілін, що застосовується в основному як бронходилятатор, при локальному впливі на жирову тканину стимулює ліполіз. Аналептик кофеїн у ПЖК діє так само.
Враховуючи динамічний розвиток, теоретичні та практичні аспекти мезотерапії, сьогодні слід її розуміти як систематизовану, науково обґрунтовану методику впливу на похідні мезодерми шляхом введення лікарських препаратів в епідерміс, дерму та гіподерму (в т.ч. ПЖК, перивазальні, периневральні та періартикулярні простори), локально, локорегіонально та на віддалі від ураженого органу, з метою досягнення максимального терапевтичного ефекту, за рахунок поєднання фармакологічної дії лікарських засобів, та механічного впливу ін’єкційним пристосуванням, на специфічні рецептори нервової, гуморальної та імунної систем, сполучнотканинний матрикс.
Таким чином, мезотерапія – це не спосіб введення будь-якого препарату для омолодження або розщеплення жиру, а метод, що дозволяє використовувати нове розуміння взаємодії ліків з організмом.
Тепер стає зрозумілим, що головне в мезотерапії, як і в будь-якому іншому напрямі медицини
- правильна постановка діагнозу
- розуміння патологічних процесів та змін, до яких вони призводять
- знання способів лікування та профілактики
Критерії вибору препаратів у мезотерапії
Перший критерій – ефективність
Часто, замість свідчень до застосування лікарі, які практикують мезотерапію, керуються «красивими картинками» в рекламних матеріалах, не замислюючись про механізм дії препаратів. За рідкісними винятками, ці «переконливі докази» ефективності, отримані або за допомогою фотомонтажу, або в результаті комплексного лікування – загального, місцевого (мезотерапія, пілінги, фізіотерапія, лазеротерапія, кріотерапія та ін), дієтотерапії, кінезотерапії, психотерапії та ін.
Для ефективного застосування в мезотерапії препаратів необхідно враховувати всі ланки патологічного процесу та вибирати ліки, здатні на них впливати. Крім того, вибір мезотерапевтичної методики безпосередньо впливає на кінцевий результат та термін його збереження.
Например
Можна лікувати вікові зміни шкіри обличчя, або алопецію у пацієнтів з вертебробазилярною недостатністю, які зловживають кавою, алкоголем та нікотином, які перебувають у стані хронічного стресу. Яким буде ефект від місцевого впливу? Скільки він протримається? А якщо розпочати лікування з корекції кровообігу та іннервації?
Другий критерій – безпека.
Про спільну безпеку
Якщо препарат не має реєстрації та опису, його застосовувати протизаконно, та й просто нерозумно!
Не варто застосовувати ліки без знання їх складу, розуміння механізму дії, показань та протипоказань, можливих ускладнень. Крім того, треба враховувати особливості організму пацієнта.
Наприклад
Застосовуйте для лікування ліподистрофії у пацієнтів з патологією щитовидної залози тиреоїдні препарати, і рано чи пізно ви познайомитеся з прокурором. У пацієнтів з порушенням серцевого ритму, можливі напади аритмії при використанні анестетиків, у гіпертоніків – криз, у алергіків – алергії, у психічно хворих навіть фізрозчин може спровокувати загострення або психотичну реакцію. Ці приклади не для того, щоб відштовхнути від мезотерапії, а для того, щоб нагадати про відповідальність лікаря за здоров’я пацієнта та необхідність озброїтися глибокими знаннями, перш ніж зайнятися застосуванням цієї методики. При грамотному підході, ця унікальна за своєю ефективністю методика є дуже ефективним інструментом в естетичній та клінічній медицині.
Про локальну переносимість
У мезотерапії можна використовувати ті препарати, які мають хорошу локальну переносимість. Це означає, що їх рН та осмолярність мають бути близькими до таких тканин людини. Препарати для мезотерапії мають бути водорозчинними, не містити гістотоксичних компонентів. З особливою обережністю слід застосовувати вазоконстриктори та кортикостероїди. Їх інтрадермальне введення може призвести до некрозу шкіри.
Окреме питання – суміші
При змішуванні декількох компонентів в одному шприці можуть утворитися сполуки з непередбачуваною дією на організм пацієнта. Для уникнення подібних ефектів необхідно знати взаємодію ліків у сумішах, намагатися уникати багатокомпонентних коктейлів, використовувати перевірені рецепти коктейлів, проводити проби на чутливість і тканинну переносимість.
Треба активно шукати інформацію з досвіду застосування препаратів у мезотерапії, відпрацьованих схем, читати літературу з фармакотерапії, ретельно продумувати протоколи лікування.
Ще один аспект безпеки – юридична відповідальність лікаря
Слід добре подумати перед використанням препаратів, які не дозволені до застосування. Не завжди в нашій охороні здоров’я пануватимуть хаос і безкарність.
Крім того, кожен лікар давав клятву Гіппократа
Третій критерій – економічний
Помилково вважати, що чим дорожчий препарат, тим він ефективніший.
Найефективніша мезотерапія та, яка проводиться з урахуванням даних комплексної діагностики при правильному доборі препаратів та схем лікування.
Лікування з використанням мезотерапії має бути комплексним – етіопатогенетичним та симптоматичним. Потрібно пам’ятати і про профілактику. Ті ж, хто намагається «роздмухати» вартість послуги за рахунок ціни препаратів, рано чи пізно поплатяться втратою пацієнтів.
У мезотерапії головне не препарати, а знання лікаря
Тільки вони можуть забезпечити високу ефективність та безпеку, пролонгований результат, задоволення пацієнтів результатами.
Жоден продавець мезопрепаратів не скаже, що більшість лікар може купити в будь-якій аптеці. На курсах та семінарах фірми Х нав’язуватимуть думку про те, що немає постачальників мезопрепаратів, крім фірми Х. Прокаїн не назвуть новокаїном, а якщо й назвуть, то скажуть, що наш новокаїн не придатний для мезотерапії та запропонують ампулу прокаїну за пару Євро. Амінофілін та еуфілін ніхто не ототожнить. Те саме стосується і багатьох інших ліків.
Для пацієнтів актуальне питання щодо захисту їх фінансових інтересів
Вони абсолютно логічне бажання отримати максимальний результат при мінімальних витратах. Дуже прикро буде дізнатися, що супердорогою препарат складається з дешевих компонентів, які продаються в будь-якій аптеці, а гроші за процедуру в результаті потрапляють не лікарю, ділку, якому лікар платить за препарати. Чи варто згадувати про можливі суми позову, якщо замість очікуваного ефекту у пацієнта виникнуть ускладнення? Доцільніше мезотерапевт високо оцінювати свій професіоналізм, ніж заробляти на вартості препаратів.
Для того, щоб орієнтуватися в достатку препаратів, необхідно насамперед знати діючі речовини, які застосовуються в мезотерапії. Крім діючих речовин, необхідно враховувати допоміжні речовини в ампулі або флаконі. За наявності в препараті гістотоксичних речовин або алергенів, таких як пропіленгліколь, тимеросал, їх слід уникати, або розводити на 100 і більше %.
Для того, щоб уникнути помилок та ускладнень, потрібно не тільки знати техніки та методики, а й добре розбиратися в мезофармакології, вести власні спостереження, обмінюватися досвідом з колегами.
Орієнтиром препаратів, що використовуються в мезотерапії, може служити перелік SFM (Французького Товариства Мезотерапії), наведений нижче. Цей перелік складено з урахуванням багаторічної практики мезотерапевтів різних країн.
Варто зауважити, що медицина Франції та інших країн Європи дуже консервативна щодо фармпрепаратів.
В Україні та країнах пострадянського простору застосовується безліч препаратів, які не представлені у Західній Європі. Препарати, застосування яких у мезотерапії досліджено, наведено у коментарях до таблиць. Їх використання може бути обмежене певними методиками або сумішами, тому не слід їх застосовувати без знання приватної мезофармакології.