Про мезотерапію

Систематизована та науково обґрунтована методика

Мезотерапія виникла емпірично і за час свого розвитку пройшла шлях від опису способу лікування болю через численні дослідження та теоретичні обґрунтування до успішного застосування в більшості напрямків медицини. Мезотерапія викладається в університетах та є медичною спеціальністю.

З метою досягнення максимального терапевтичного ефекту

Означає взаємне посилення дії препаратів та механічного впливу ін’єкційного пристрою

Локально, локорегіонально та віддалено від ураженого органу

Означає, що мезотерапія впливає не тільки на шкіру та структури під нею. А й рефлекторно – від дії на окремі органи чи системи, до дії на організм вцілому. Наприклад, при лікуванні трофічних порушень нижніх кінцівок. Необхідно впливати на корінці спинного мозку, проекції судин, мікроциркуляцію та запалення навколо, і в самому осередку дистрофії.

Введення препаратів в епідерміс, дерму, гіподерму, м’язи

( у т. ч. ПЖК, перивазальні, периневральні та періартикулярні простори)

Якщо класична мезотерапія спочатку мала на увазі внутрішньошкірне введення, то на сьогоднішній день топографія мезотерапії набагато ширша – від епідермального введення по Ж.-Ж. Перрану (IED Intra Epi Dermique (Perrin)), до гіподермальної, на глибину 13-15 мм (IHD Intra Hypo Dermique) та інтрамускулярного (від мімічних до скелетних м’язів), у всіх цих структурах є похідні мезодерми, на які спрямована дія мезотерапії;

За рахунок фармакологічної дії лікарських засобів, антигомотоксичної дії гомеопатичних препаратів

(локального, локо-регіонального та системного)

Наприклад – один із основних препаратів у МТ прокаїн. Складається з ПАБК та ДЕАНОЛу. Параамінобензойна кислота має місцевоанестезуючу дію і має еутрофічний ефект. Діетиламіноетанол надає стимулюючу дію на тканини та викликає ейфорію при достатніх концентраціях у крові. Системна дія може бути не вираженою. Але всі препарати, що потрапляють у загальний кровотік, його надають. А клінічні прояви залежать від активності препарату та його кількості

Механічного впливу ін’єкційним пристроєм

на специфічні рецептори нервової, гуморальної та імунної систем

У мезотерапії існує багато пристроїв для введення препаратів. Від кактуса, голками якого обколювали болючі зони за часів Гіппократа. До безголкового інжектора та ультрафонофорезу. Кожен з яких має особливий, але в будь-якому випадку вплив, на специфічні рецептори, розташовані в шкірі та ПЖК. Від застосовуваної методики залежить, чи буде дія локальною, локо-регіональною, чи системною..