Александр Радионов

Олександр Радіонов
автор сайту, Виконавчий директор, Президент Асоціації “Мезотерапія України”

Мезотерапія – систематизована, науково обґрунтована методика впливу на похідні мезодерми шляхом введення лікарських препаратів в епідерміс, дерму, гіподерму, м’язи ( у т. ч. ПЖК, перивазальні, периневральні та періартикулярні простори), локально, локорегіонально та на віддалі від ураженого органу, з метою досягнення максимального терапевтичного ефекту, за рахунок:

  • фармакологічного (локального, локо-регіонального та системного) дії лікарських засобів, антигомотоксичної дії гомеопатичних препаратів;
  • механічного впливу ін’єкційним пристроєм на специфічні рецептори нервової, гуморальної та імунної систем, структуру та функції сполучної тканини.

Види мезотерапії

Чим лікують у мезотерапії

Способи лікування у мезотерапії

Види ін’єкцій

Докладніше ...

Мезотерапія сьогодні

Раннє розуміння терміну “мезотерапія” мало на увазі внутрішньошкірне введення прокаїну, якомога ближче до ураженого органу. Але з моменту появи мезотерапії і по сьогоднішній день, цей напрямок постійно і динамічно розвивався. Як наслідок накопичувався досвід, розширювалися показання до застосування та перелік препаратів, що використовуються.

Якщо спочатку мезотерапію застосовували для лікування гострих та хронічних больових синдромів. То сьогодні, завдяки зусиллям вчених багатьох країн, з’явилося багато нових, науково-обґрунтованих напрямків у клінічній практиці. Мезотерапія застосовується в ангіології, імунології, отолариноглогії, офтальмології, гастроентерології, стоматології, акушерстві та гінекології, андрології та урології, неврології та психіатрії, ортопедії та травматології, ревматології, педіатрії та геріатрії та багато інших. Бурхливо розвивається цей метод в естетичній медицині.

Вивчаючи та практикуючи мезотерапію, об’єднавши власний та накопичений колегами за багато років науковий та практичний досвід, ми наводимо поняття мезотерапії наступним чином.

Сучасні теоретичні та практичні аспекти мезотерапії

Систематизована та науково обґрунтована методика

Мезотерапія виникла емпірично і за час свого розвитку пройшла шлях від опису способу лікування болю через численні дослідження та теоретичні обґрунтування до успішного застосування в більшості напрямків медицини. Мезотерапія викладається в університетах та є медичною спеціальністю.

З метою досягнення максимального терапевтичного ефекту

Означає взаємне посилення дії препаратів та механічного впливу ін’єкційного пристрою

Локально, локорегіонально та віддалено від ураженого органу

Означає, що мезотерапія впливає не тільки на шкіру та структури під нею. А й рефлекторно – від дії на окремі органи чи системи, до дії на організм вцілому. Наприклад, при лікуванні трофічних порушень нижніх кінцівок. Необхідно впливати на корінці спинного мозку, проекції судин, мікроциркуляцію та запалення навколо, і в самому осередку дистрофії.

Введення препаратів в епідерміс, дерму, гіподерму, м’язи

( у т. ч. ПЖК, перивазальні, периневральні та періартикулярні простори)

Якщо класична мезотерапія спочатку мала на увазі внутрішньошкірне введення, то на сьогоднішній день топографія мезотерапії набагато ширша – від епідермального введення по Ж.-Ж. Перрану (IED Intra Epi Dermique (Perrin)), до гіподермальної, на глибину 13-15 мм (IHD Intra Hypo Dermique) та інтрамускулярного (від мімічних до скелетних м’язів), у всіх цих структурах є похідні мезодерми, на які спрямована дія мезотерапії;

 

За рахунок фармакологічної дії лікарських засобів, антигомотоксичної дії гомеопатичних препаратів

(локального, локо-регіонального та системного)

Наприклад – один із основних препаратів у МТ прокаїн. Складається з ПАБК та ДЕАНОЛу. Параамінобензойна кислота має місцевоанестезуючу дію і має еутрофічний ефект. Діетиламіноетанол надає стимулюючу дію на тканини та викликає ейфорію при достатніх концентраціях у крові. Системна дія може бути не вираженою. Але всі препарати, що потрапляють у загальний кровотік, його надають. А клінічні прояви залежать від активності препарату та його кількості

Механічного впливу ін’єкційним пристроєм

на специфічні рецептори нервової, гуморальної та імунної систем

У мезотерапії існує багато пристроїв для введення препаратів. Від кактуса, голками якого обколювали болючі зони за часів Гіппократа. До безголкового інжектора та ультрафонофорезу. Кожен з яких має особливий, але в будь-якому випадку вплив, на специфічні рецептори, розташовані в шкірі та ПЖК. Від застосовуваної методики залежить, чи буде дія локальною, локо-регіональною, чи системною..

Хочеться ще раз наголосити, що мезотерапія – не просто метод введення ліків внутрішньошкірно. А система знань та практичних навичок, за рівнем складності та знань доступна лише лікарям, які пройшли спеціальну підготовку.